Аудіоекскурсія «Спогади очевидців про Голокост»
27 січня - День пам'яті жертв Голокосту. У цей день визволили бранців найбільшого концтабору смерті Аушвіц Біркенау. Спогади однієї зі свідків тих подій Зіри Пилипенко прослухали учні 6-Б класу на уроці історії.
Зірі Антонівні було 5 років, коли в Україні почався Голокост. Тоді вона жила в Нікопольському районі. Згадує: неодноразово чула звуки автоматної черги, що лунали з вулиці, і як вперше почула слово «єврей». «Одного разу почалося. Бабуся-сусідка стояла. Кажу: «Бабусю Феню, що це? Сорока стрекоче?»А вона: “Ні, діточко, це євреїв розстрілюють”, - розповідає очевидиця тих подій.
Зіра Антонівна каже: батька її чоловіка убили, він потрапив у полон під Харковом.
«Наших полонених, якщо були євреї, розстрілювали одразу. Їх вишикували десь біля церкви. Німець російською сказав: “Комуністи, євреї та командири три кроки уперед!”. А він забарився. Та позаду знайшовся зрадник, штовхнув його: “Йди, ти ж жид! Виходь!”. Він зробив ці кроки вперед, їх усіх перед нашими бійцями розстріляли”
За словами Зіри Антонівни, аби зберегти пам’ять про Голокост, частину своїх спогадів вона записала й відправила у музей Голокосту. Каже: хоче, щоб люди знали, що звірства – можливі.
За словами історика Єгора Врадія, протягом 1941-1945 років на теренах України існували “бабині яри”, в яких масово розстрілювали людей. Точного числа загиблих ніхто не зафіксував.
Історичну пам’ять необхідно зберегти, у тому числі дані про Голокост. У цьому допомагають спогади очевидців, таких як Зіра Антонівна
Коментарi